- фальшивити
- [фал'ши/виетие]
-и/ўл'у, -виеш, -и/ўл'ат'; нак. -и/ў, -и/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
фальшивити — влю, виш; мн. фальши/влять; недок., розм. 1) Те саме, що фальшувати 2). 2) Лицемірно поводитися, ставитися до когось … Український тлумачний словник
фальшивити — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
детонувати — I ує, недок. і док. Піддаватися детонації (див. детонація I). II у/ю, у/єш, недок. і док. Відхилятися від правильного тону в музиці, співі; фальшивити … Український тлумачний словник
різнити — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) перех. Робити різницю між ким , чим небудь; відрізняти одне від одного. 2) перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким небудь, роз єднувати. 3) неперех., рідко. Те саме, що різнитися 1). 4) неперех., рідко. Розходитися… … Український тлумачний словник
лицемірити — (діяти лицемірно, виявляти нещирість), кривити душею (серцем), фальшувати, фальшивити, фарисействувати; лукавити (хитрувати, приховуючи правду); хитрувати, крутити хвостом (виявляти хитрощі) … Словник синонімів української мови
фальшувати — I (спотворювати звуки під час співу, гри на музичних інструментах), фальшивити; детонувати (брати неправильний, фальшивий тон) II ▶ див. лицемірити, підробляти I … Словник синонімів української мови
детонувати — 1 дієслово недоконаного і доконаного виду вибухнути детонувати 2 дієслово недоконаного і доконаного виду фальшивити … Орфографічний словник української мови